Abstract
<jats:p>У статті розглянуто параноїдальний стиль мислення як один із чинників руйнування сис- темної довіри в сучасному суспільстві. Актуальність теми зумовлена тим, що в умовах невизначеності, соці- альної напруги, інформаційного перевантаження та кризи дедалі більше посилюється схильність пояснювати події через прихований умисел, змову та маніпуляцію. Це змінює не лише окремі оцінки, а сам спосіб тлумачення соціальної реальності, унаслідок чого підозра починає витісняти довіру як основу соціальної взаємодії. Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні того, яким чином параноїдальний стиль мислен- ня підриває системну довіру в особистісному, міжособистісному, інституційному та епістемічному вимірах, а також у визначенні умов її формування і відновлення. Наукова новизна полягає в комплексному осмисленні параноїдального стилю мислення не як ізольованої пси- хологічної аномалії, а як стійкої когнітивної та інтерпретаційної установки, що деформує саму архітектуру довіри. У роботі показано, що руйнівний вплив параноїдальної логіки проявляється через підміну критичного мислення тотальною підозрілістю, підрив самодовіри, руйнування презумпції доброзичливості у міжособистіс- них стосунках, зниження легітимності інституцій та втрату довіри до процедур перевірки знання. Висновки. Доведено, що ефективне зміцнення довіри неможливе лише через інформування або спростування хибних уявлень. Воно потребує створення передбачуваних, справедливих, пояснюваних і морально відповідальних інституційних практик, забезпечення участі, зворотного зв’язку та досвіду бути почутим. Саме за таких умов критичність не перетворюється на параноїдальну недовіру, а довіра знову стає раціонально можливою, емоцій- но підтримуваною і соціально продуктивною в публічному просторі</jats:p>