Abstract
<jats:p>У статті представлено результати дослідження мінерального складу ягід годжі (Lycium barbarum), які розглядаються як перспективна рослинна сировина для створення функціональних і лікувально-профілактичних харчових продуктів. Актуальність теми зумовлена зростаючим інтересом до натуральних джерел біологічно активних речовин, а також необхідністю оцінювання їх харчової цінності та безпечності. Метою роботи було визначення вмісту макро- і мікроелементів у ягодах годжі різних виробників та оцінка їх відповідності встановленим нормам безпечності. Об’єктом дослідження слугували три зразки сушених ягід годжі. Визначення мінерального складу проводили методом атомно-абсорбційної спектрофотометрії після попередньої мінералізації зразків, а показники безпечності оцінювали відповідно до чинних нормативних документів. У результаті дослідження встановлено, що ягоди годжі містять значну кількість макроелементів, серед яких переважають калій, магній і кальцій. Серед мікроелементів виявлено залізо, цинк, мідь і марганець, які відіграють важливу роль у метаболічних процесах організму. Водночас встановлено певні відмінності у вмісті мінеральних речовин залежно від виробника, що може бути пов’язано з умовами вирощування сировини, особливостями ґрунтів та технологіями її переробки. Результати оцінювання безпечності показали, що вміст токсичних елементів у досліджуваних зразках не перевищує гранично допустимих рівнів, а радіонукліди не виявлені. Це свідчить про безпечність ягід годжі для споживання та можливість їх використання у харчових технологіях без ризику для здоров’я людини. Порівняльний аналіз отриманих результатів із літературними даними підтвердив стабільність мінерального складу ягід годжі як цінної рослинної сировини, проте також виявив варіабельність окремих показників, що підкреслює необхідність стандартизації якості продукції різних виробників. У роботі наголошено на важливості контролю сировинної бази та впровадження сучасних методів оцінювання безпечності і якості харчових продуктів. Отже, ягоди годжі можна розглядати як цінне джерело мінеральних речовин і перспективний інгредієнт для використання у виробництві харчових продуктів оздоровчого призначення. Отримані результати можуть бути використані при розробленні нових функціональних продуктів, збагачених мікронутрієнтами, а також у подальших наукових дослідженнях, спрямованих на поглиблене вивчення біологічної цінності та технологічного потенціалу дикорослої рослинної сировини.</jats:p>