Abstract
<jats:p>У статті здійснено теоретичне обґрунтування психологічних чинників формування стресостійкості майбутніх економістів як фундаменту їхньої професійної надійності. Актуальність теми зумовлена високою психоемоційною напруженістю фінансової діяльності в умовах ринкової турбулентності. Автор розкриває структуру стресостійкості через синергію емоційного, когнітивного та поведінкового компонентів. Особливу увагу приділено ролі емоційного інтелекту як інструменту аналітичної діяльності, що дозволяє диференціювати афекти від фактів. Обґрунтовано модель трансформації копінг-поведінки: перехід від емоційно-реактивних до проблемно-орієнтованих стратегій. Визначено, що стресостійкість економіста є здатністю до активної саморегуляції в екстремальних умовах. Практична цінність полягає у пропозиції впровадження спеціалізованих психологічних тренінгів у навчальний план ЗВО для моделювання стресових бізнес-кейсів та розвитку навичок асертивності студентів.</jats:p>