Abstract
<jats:p>У статті досліджено адаптивність системи соціальних трансфертів в Україні в умовах воєнних та демографічних викликів із позицій фінансово-інституційного підходу. Визначено, що система соціального захисту трансформується у ключовий інструмент макрофінансової стабілізації за умов обмеженості бюджетних ресурсів і зростання соціальних ризиків. Обґрунтовано вплив демографічних змін, зокрема скорочення чисельності населення та старіння, на зростання навантаження на систему соціальних виплат. Встановлено дисбаланси між централізованими та децентралізованими механізмами фінансування, а також недостатню інтеграцію цифрових інструментів. Запропоновано концептуальну модель адаптивності, що поєднує фінансовий, інституційний і цифровий компоненти, спрямовану на підвищення ефективності, адресності та стійкості соціальної підтримки в умовах кризових трансформацій.</jats:p>