Abstract
<jats:p>У статті обґрунтовано авторську концепцію стратегічного управління змінами зеленої трансформації територіальних громад України в умовах повоєнного відновлення та євроінтеграційних процесів. Запропоновано розглядати грантову діяльність не як разову фінансову підтримку, а як венчурний інструмент каталізації системних змін у громаді. Визначено методологічну роль дизайн-мислення як містка між стратегією змін та соціальною згуртованістю: людиноцентрований підхід знімає опір змінам і забезпечує прийнятність зелених рішень. Соціальна згуртованість розглядається не як очікуваний результат трансформацій, а як вимірювана передумова їх ефективності. Запропоновано авторську модель «Грантовий венчур зеленої трансформації» (ГВЗТ), що інтегрує чотири блоки: діагностику соціальної згуртованості через індекс соціальної згуртованості (ІСЗ), проєктування змін засобами дизайн-мислення, грантове портфоліо як венчурну систему та стратегічний моніторинг змін. Запропоновано методику розрахунку ІСЗ та здійснено апробацію на умовному прикладі трьох громад із різним рівнем соціального капіталу. Результати свідчать про обернену залежність між рівнем ІСЗ та тривалістю підготовчої фази зеленого проєкту, що підтверджує гіпотезу про соціальну згуртованість як вхідний параметр стратегічного управління змінами.</jats:p>