Abstract
<jats:p>У статті проведено комплексне дослідження еволюції теорій людського капіталу в контексті сучасних глобальних викликів декарбонізації та цифрової трансформації. Доведено, що традиційні підходи, які розглядають людський потенціал як статичний набір знань для забезпечення економічного зростання, вичерпали свою актуальність. Натомість обґрунтовано перехід до нової еко-соціальної парадигми, де людський капітал виступає активним драйвером енергетичного переходу, а не просто пасивним фактором виробництва. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю формування інтелектуального фундаменту для реалізації парадигми подвійного переходу. Встановлено, що в умовах BANI-світу пріоритетними стають «зелені» навички, цифрова грамотність та етична відповідальність. Розроблено багатовимірну модель оцінювання «зеленого» людського капіталу на основі когнітивно-освітніх, результативно-екологічних та ціннісно-етичних індикаторів. Сформовано матрицю компетенцій, що диференціює Hard та Soft Skills у контексті кругової економіки. Запропоновано використання Big Data для моніторингу нових професійних ролей. Доведено, що розвиток «зеленого» потенціалу є стратегічною запорукою національної безпеки та інтеграції України в ЄС. У контексті повоєнного відновлення за принципом «відбудувати краще, ніж було» наголошено на важливості моделі навчання протягом життя для реалізації енергетичної децентралізації та інноваційного розвитку.</jats:p>