Abstract
<jats:p>У статті досліджено сучасні тенденції розвитку ESG-звітності та особливості її впровадження в систему бухгалтерського обліку підприємств в умовах посилення вимог до сталого розвитку бізнесу. Обґрунтовано актуальність інтеграції екологічних, соціальних та управлінських аспектів у систему корпоративного управління та звітності. Встановлено, що ESG-звітність поступово трансформується з добровільного інструменту корпоративної соціальної відповідальності у важливий елемент регуляторного середовища та інформаційного забезпечення зацікавлених сторін. Проаналізовано міжнародний досвід формування звітності зі сталого розвитку, розкрито роль ключових нормативних документів Європейського Союзу , визначено вплив останніх змін у європейському законодавстві на вимоги до ESG-звітування підприємств. Досліджено стан нормативно-правового забезпечення ESG-звітності в Україні, розглянуто основні напрями реалізації Стратегії запровадження підприємствами звітності зі сталого розвитку до 2030 року. Обґрунтовано сутність ESG-обліку як системи збору, обробки, узагальнення та розкриття нефінансової інформації про екологічні, соціальні та управлінські аспекти діяльності підприємства, визначено ключові об’єкти ESG-обліку за складовими E, S та G, охарактеризовано підходи до їх відображення в системі бухгалтерського обліку. Запропоновано напрями інтеграції ESG-показників у чинну систему рахунків бухгалтерського обліку шляхом використання відповідних синтетичних та аналітичних рахунків для накопичення інформації про екологічні, соціальні та управлінські витрати. Узагальнено принципи формування ESG-звітності, систематизовано кількісні показники ESG-звітування та наведено методичні підходи до їх оцінювання. Доведено, що впровадження ESG-обліку та звітності сприяє підвищенню прозорості діяльності підприємств, зміцненню довіри інвесторів, покращенню доступу до фінансових ресурсів і забезпеченню довгострокової конкурентоспроможності бізнесу. Зроблено висновок, що подальший розвиток ESG-звітності в Україні має відбуватися шляхом адаптації національного законодавства до європейських стандартів, удосконалення методичного забезпечення обліку нефінансових показників та формування єдиних підходів до підготовки, перевірки й оприлюднення звітності зі сталого розвитку. Практична реалізація зазначених заходів сприятиме залученню інвестицій, підвищенню інвестиційної привабливості українських підприємств та забезпеченню їх ефективної інтеграції у міжнародний економічний простір.</jats:p>