Abstract
<jats:p>Статтю присвячено актуальній в умовах дії правового режиму воєнного стану проблематиці проведення належного огляду місця події на початковому етапі розслідування вбивства, поєднаного зі зґвалтуванням або сексуальним насильством. Розглянуто криміналістичні та процесуальні особливості огляду місця події з метою забезпечення ефективності його проведення. З урахуванням специфіки зазначеної категорії кримінальних правопорушень запропоновано особливий підхід до виявлення, фіксації та збереження інформації, яка має доказове значення у кримінальному провадженні. Завдяки застосуванню загальнонаукових і спеціальних методів дослідження (аналіз, синтез, формально-логічний, системно-структурний) проаналізовано слідчі ситуації з типовими помилками, яких припустилися під час проведення огляду місця події, та окреслено їхній негативний вплив на подальше досудове розслідування. Особливу увагу приділено взаємодії слідчого з іншими учасниками проведення огляду місця події задля виявлення та фіксації слідів злочину. Обґрунтовано необхідність упровадження сучасних техніко-криміналістичних засобів під час проведення огляду місця події на початкову етапі розслідування. Запропоновано рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності виявлення, фіксації та вилучення слідів злочину, а також мінімізацію можливості їх пошкодження або втрати. Результати наукового дослідження можуть бути використані у слідчій практиці та в навчальному процесі здобувачів освіти. Доведено, що якісне проведення огляду місця події на початкову етапі розслідування вбивства, поєднаного зі зґвалтуванням або сексуальним насильством, має вагоме значення для подальших досліджень і доведення вини конкретної особи в його вчиненні. Отже, дотримання процесуальних вимог і тактичних рекомендацій щодо проведення огляду місця події на початковому етапі розслідування, залучення відповідних спеціалістів і використання сучасних засобів для виявлення та фіксації слідів злочину сприятиме повному виконанню завдань кримінального провадження.</jats:p>