Abstract
<jats:p>Швидкий розвиток генеративного штучного інтелекту зумовлює фундаментальну зміну парадигми оцінювання в освітньому процесі. Це ставить під сумнів обґрунтованість та об'єктивність традиційних методів перевірки знань. У цьому дослідженніпроаналізовано адаптацію класичної методології зворотного проєктування Г. Віггінса та Д. МакТайга як стратегічного інструменту переосмислення академічних дисциплін у відповідь на виклики цифровізації. Обґрунтовано доцільність переходу від контент-орієнтованого викладання до результатоцентрованого проєктування, що базується на пріоритетностіформування «тривалих розумінь» і складних компетентностей, які неможливо імітувати за допомогою репродуктивних знань чи алгоритмічних відповідей. Особливу увагу приділено синергії розуміння та самопізнання (пояснення, інтерпретації, застосування, перспективи, емпатії) в системі управління знаннями. Це дає змогу відокремити людський інтелект відкогнітивних патернів великих мовних моделей. Виокремлено три інноваційні стратегії оцінювання: впровадження «східчастих» чи поетапних завдань для візуалізації архітектури мислення; використання автентичного оцінювання в реальних професійних сценаріях; концепцію розширеного чи доповненого оцінювання, де штучний інтелект виступаєкерованим когнітивним партнером. На основі порівняльного аналізу міжнародних практик та останніх Рекомендацій Міністерства освіти і науки України (2025) запропоновано практики переходу до методів «захисту логіки», симуляційного навчання та оцінювання процесу замість результату (на прикладах зі STEM-дисциплін, гуманітарних наук, медицинита права). Необхідність відмови від концепції «карального виявлення» на користь стратегії «прозорого використання» технологій є критично важливою. Запропоновано підхід ЗСУВ до переформатування завдань. Успішна адаптація вищої освіти залежить від формування нової культури академічної доброчесності, де ШІ-грамотність стає невід’ємною частиноюпрофесійної підготовки викладачів та здобувачів. Педагогічний дизайн має фокусуватися на розвитку критичного мислення, здатності до верифікації інформації та етичного використання інноваційних інструментів.</jats:p>