Abstract
<jats:p>В осіб, інфікованих SARS-CoV-2, може сформуватися стійке прозапальне мікросередовище, характеристики якого залежать від тривалості захворювання. Це явища має тенденцію до зменшення протягом 12 місяців після гострої фази інфекційного процесу. Проте, на тривалість стабілізації прозапального профілю впливають різноманітні супутні фактори. Ефект може посилюватися розбалансованістю імунної системи, викликаною стресовими чинниками. Наявні дані, що пандемія COVID-19 стала причиною значного психологічного дистресу серед населення, оскільки призвела до соціального дистанціювання, страху зараження та смерті, які супроводжувалися негативними економічними наслідками. Сумарно це підвищувало ризик розвитку депресії та порушення психічного здоров’я. Додатковим емоційним стресовим фактором для населення України стала воєнна агресія російської федерації у 2022 році. Мета нашого дослідження – проаналізувати показники клітинних прозапальних факторів в осіб віком 18-21 років у віддалений період після захворювання на COVID-19. Показники лейкоцитів, еозинофілів та базофілів визначали у 47 студентів Черкаського національного університету у 2021 році, на другому році пандемії COVID-19, і, повторно, у 2023 році, в період воєнного стану. За 6-9 місяців до першого обстеження 17 осіб перехворіли на COVID-19. Встановили, що в обстежених студентів віком 18-21 років, незалежно від наявності в анамнезі інфікування SARS-CoV-2, спостерігаються ознаки помірної мобілізації прозапальних процесів, основним проявом яких була підвищена відносна та загальна кількість базофілів. В осіб, котрі попередньо перехворіли на COVID-19, спостерігалося незначне зниження кількості прозапальних клітинних факторів вродженого імунітету від 2021 до 2023 року, яке не мало статистичної значущості. У студентів, котрі не хворіли попередньо на COVID-19, прозапальні ознаки виражені менше. Проте, зростання у цій когорті у 2023 році загальної кількості еозинофілів, порівняно з 2021 роком, може бути наслідком хронічного емоційного стресу, викликаного поступальним поєднанням пандемії COVID-19 з наступним періодом воєнного стану. Для розуміння формування прозапальних явищ у пролонгованих стресових умовах доцільно проаналізувати кореляцію між усіма клітинними продуцентами медіаторів запалення.</jats:p>