Abstract
<jats:p>В статті обґрунтовується актуальність розгляду етичних вимірів публічногоуправління в умовах кризових ситуацій. Зазначається, що процес прийняття етичних рішень маєвключати готовність робити вибір, орієнтуючись на моральні цінності та етичні принципи,враховувати складний контекст кризи.Автори звертають увагу на той факт, що в граничних ситуаціях важливим є поєднаннякогнітивної моделі прийняття рішень із ціннісними вимірами діяльності, сполучення доказів іцінностей, підвищене усвідомлення відповідальності управлінців за ухвалені рішення.Підкреслюється, що обґрунтоване прийняття етичних рішень може здійснюватися крізьпроходження низки етапів: збору фактів; визначення етичної проблеми; осмислення професійно- таорганізаційно-етичних вимірів проблеми; вияву зацікавлених сторін; визначення та оцінки варіантіврішень та їхніх наслідків; прийняття рішення. Кожен із етапів прийняття етичних рішень в періодизламу має свою специфіку й складності проходження.Дослідниці зазначають, що такі суттєві кризи як війни, революції, інші значні соціальніпотрясіння, проставляють нові акценти у тлумаченні принципів публічного управління таперебудовують саму ієрархію принципів всередині його ціннісної системи. Прикладом є станвоєнного часу в Україні, який потребує певних обґрунтованих обмежень прав та свобод людини ігромадянина, що пов’язане із необхідністю забезпечувати суспільну безпеку та протистояти ворогу.Пошук балансу між свободою та безпекою є одним із найскладніших викликів сучаснихдемократичних суспільств, особливо тих, що перебувають у обставинах війни. Він стає ціннісноюдилемою демократії під час криз.Підсумовано, що для підготовки публічних управлінців щодо прийняття етичних рішень в кризовихситуаціях необхідно: розробити певний алгоритм/технологію, етичну рамку та забезпечитипрозорість і відкритість процесів прийняття таких рішень, збалансовувати інтереси різнихзацікавлених сторін, вміти аналізувати й осмислювати результати та наслідки попередніх дій вкризі, створювати етичну організаційну культуру, яка передбачає активне обговорення та пошуквідповідей на етичні дилеми, здійснювати постійне навчання й формувати здатність приймативідповідальні рішення в невизначених обставинах, активно взаємодіяти з експертним середовищемі звертатися до етичних комітетів у разі потреби.</jats:p>