Abstract
<jats:p>Стаття присвячена ролі перекладу у формуванні комунікативної компетентності майбутніх перекладачів на заняттях практичних курсів англійської та німецької мов. Встановлено, що в умовах сучасної міжнародної комунікації комунікативна компетентність є одним із ключових складників професійної компетентності перекладача. Комплексний підхід до підготовки майбутніх перекладачів виходить за межі суто теоретичного або технічного навчання перекладу. Проаналізовані теоретичні підходи (Н. Хомський, Д. Хаймс, М. Канале і М. Свейн, П. Ньюмарк, Дж. Мундей та ін.) дають підстави стверджувати, що переклад слід розглядати як акт комунікації, у межах якого перекладач виступає активним посередником між мовами та культурами. Відповідно, ефективна перекладацька діяльність неможлива без сформованої лінгвістичної, соціолінгвістичної, дискурсивної, прагматичної та стратегічної компетентностей. У ході дослідження з’ясовано, що орієнтаці студентів-перекладачів на буквальний або послівний переклад свідчить про недостатній рівень сформованості комунікативної компетентності та ускладнює досягнення адекватності й еквівалентності перекладу. Саме тому формування іншомовної комунікативної компетентності має розпочинатися ще на етапі вивчення практичних курсів іноземної мови та передувати вивченню спеціалізованих перекладацьких дисциплін. Доведено, що розвиток комунікативної компетентності майбутніх перекладачів є ефективним за умови використання перекладних вправ, спрямованих на роботу з ідіомами, фразеологізмами, імпліцитними значеннями, контекстуальними замінами та міждискурсивними відповідниками. Особливу роль відіграють завдання, що стимулюють науковий пошук, креативність, аналітичне мислення та вміння самостійно ухвалювати перекладацькі рішення.</jats:p>