Abstract
<jats:p>Статтю присвячено комплексному аналізу антропоморфної метафоричної моделі як провідного інструменту конструювання соціально-політичної реальності в сучасному українському медіадискурсі. У дослідженні обґрунтовано трансформацію метафори з допоміжного стилістичного прийому на фундаментальну когнітивну категорію, що дозволяє авторам публіцистичних текстів моделювати оцінну картину світу реципієнта. Автором здійснено детальну диференціацію антропоморфної моделі за ключовими субмоделями: соматичною, фізіологічною та морбіальною. У межах соматичної субмоделі проаналізовано метафоричну концептуалізацію органів управління через образи голови та мозку, а також когнітивний потенціал лексем серце, спина, кулак, очі та вуха. Встановлено, що використання анатомічної лексики дозволяє наочно продемонструвати ієрархію та взаємозалежність державних інститутів, переводячи складні правові конструкції у площину повсякденного тілесного досвіду. Особливу увагу приділено фізіологічній субмоделі, де суспільні процеси інтерпретуються через акти дихання, зору та травлення. Виявлено, що метафори поглинання, з’їдання та виїдання бюджетних коштів слугують інструментами дегуманізації корупційних явищ та візуалізації агресивного домінування. Доведено, що фізіологічні метафори апелюють до базових біологічних інстинктів, посилюючи емотивну напругу тексту та легітимізуючи певні соціальні реакції. У межах морбіальної моделі досліджено метафори хвороби, патології та інтоксикації (зокрема образи геополітичного похмілля та інформаційного передозування). Доведено, що такі образи виконують діагностичну функцію, маркуючи соціальні кризи як відхилення від природного порядку речей і актуалізуючи потребу в системному оздоровленні суспільства. У висновках підкреслено, що висока продуктивність антропоморфної метафори в ЗМІ зумовлена її антропоцентричністю та прагматичним потенціалом. Метафоризація медіапростору перетворює абстрактні політичні категорії на вісцеральні, фізично відчутні образи, що стають головними регуляторами соціальної поведінки реципієнта, часто заміщуючи собою раціональний аналіз фактів.</jats:p>