Abstract
<jats:p>Статтю присвячено комплексному аналізу лексико- граматичної категорії аспектуальності українського дієслова крізь призму його полісемантичної структури. Актуальність дослідження зумовлена наявністю суперечливих поглядів на природу видової опозиції та статус префіксальних утворень, які в сучасній лінгвістиці трактуються і як видові пари, і як окремі лексеми. Наукова розвідка ґрунтується на теоретичному фундаменті праць провідних вітчизняних (О. Потебні, В. Русанівського, І. Вихованця, К. Городенської, А. Загнітка) та зарубіжних лінгвістів, що дозволило переосмислити категорію виду як нерозривну єдність граматичного значення та лексичної семантики. У статті обґрунтовано, що функціювання видових кореляцій безпосередньо детермінується багатозначністю дієслова. Встановлено, що кожен лексико-семантичний варіант (ЛСВ) у структурі полісемантичної лексеми може мати індивідуальну видову характеристику, що робить видову пару відношенням не між словами в цілому, а між їхніми конкретними значеннями. Особливу увагу приділено механізмам перфективації та імперфективації, зокрема ролі префіксів як поліфункціональних засобів, здатних змінювати вид дієслова при збереженні його лексичної тотожності. Авторами виокремлено та детально описано кілька моделей видотворення. Перша модель охоплює випадки повного збігу видових пар в усіх ЛСВ (наприклад, гриміти – прогриміти), що свідчить про функціювання видових префіксів. Друга, більш розгалужена модель, ілюструє диференціацію значень, де один ЛСВ утворює видову пару, а інший залишається у статусі imperfectum tantum через неграничний характер дії. Окремо проаналізовано складні типи кореляцій, що поєднують синонімічну префіксацію з вторинною суфіксальною імперфективацією (засвідчити – засвідчувати), що доводить функційну надмірність та водночас високу точність української дієслівної системи. Доведено, що вибір префікса для утворення видової пари часто залежить від конкретного контекстуального значення слова. Результати дослідження мають практичне значення для вдосконалення лексикографічної практики, зокрема для структурування словникових статей багатозначних дієслів, а також для поглибленого вивчення закономірностей сучасної української мови</jats:p>