Abstract
<jats:p>У статті проаналізовано жанрові особливості повісті Ю. Іздрика «Острів КРК» у контексті постмодернізму. Актуальність дослідження зумовлена тим, що в сучасному літературознавстві зростає інтерес до змін традиційних жанрів і появи нових, змішаних форм. Розглянуто основні підходи до вивчення творчості письменника, зокрема зосереджено увагу на інтертекстуальності, інтермедіальності та психологічному осмисленні тексту. Встановлено, що повість «Острів КРК» значно відрізняється від класичного розуміння жанру, адже не має чіткої сюжетної лінії, послідовності подій і традиційної композиції. Якщо традиційна повість зазвичай має послідовний сюжет, чітку композицію та відносно реалістичне зображення подій, то у творі Ю. Іздрика ці ознаки свідомо порушуються. Натомість автор пропонує фрагментарну структуру, у якій події подаються уривками, а реальність тісно переплітається з уявним і сновидінням. Відсутність єдиної сюжетної лінії компенсується внутрішньою логікою переживань героя, що зміщує акцент із зовнішніх подій на внутрішній світ особистості. З’ясовано, що жанрова своєрідність твору полягає у поєднанні різних форм письма: есею, автобіографії, потоку свідомості та своєрідної «історії хвороби». Особливу роль відіграє інтертекстуальність, яка проявляється у використанні цитат, натяків і відсилань до інших текстів. Важливим елементом є також гра з читачем: текст побудований так, що читач має активно долучатися до його розуміння, самостійно знаходити смисли та інтерпретації. Показано, що в повісті реальність тісно переплітається зі снами й мареннями, а внутрішній світ героя подається через постійні роздуми, сумніви та переживання. Образ героя-інтелектуала з «хворою душею» та мотив кохання як «історії хвороби» є ключовими для розкриття змісту твору. Водночас використання візуальних елементів, зокрема авторських малюнків, розширює межі тексту та додає йому нових значень. Отже, повість «Острів КРК» демонструє відхід від традиційної жанрової моделі та поєднує в собі різні способи художнього вираження. Це дозволяє розглядати твір як приклад сучасного експериментального письма, що відкриває нові можливості для інтерпретації.</jats:p>