Abstract
<jats:p>У статті здійснено аналіз сучасних науково-методичних досліджень щодо використання веслувального ергометра «RowPerfect 3» у системі підготовки веслярів-академістів. Узагальнення літературних джерел свідчить про зростаючий інтерес до порівняння статичних і динамічних ергометрів з позицій біомеханіки, фізіологічних реакцій та технічної підготовленості спортсменів. Встановлено, що динамічні ергометри, зокрема RP3, сприяють формуванню більш наближеної до умов веслування на воді біомеханічної структури гребка. За результатами досліджень N. Šarabon, Ž. Kozinc, J. Babič, G. Marković визначено, що під час моделювання дистанції 2000 м спортсмени на динамічному ергометрі змінювали техніку виконання, однак зберігали рівень фізіологічного навантаження та результативності, тоді як статичні моделі могли супроводжуватися підвищенням фізіологічного напруження. Дослідження C. Knarr, H. Kwoun, V. Kleshnev підтвердили, що профіль прискорення RP3 є більш подібним до умов веслування на воді, що має важливе значення для перенесення технічних навичок у змагальну діяльність. У роботах H. Yoon, N. Furuta, K. Funato встановлено, що динамічні ергометри забезпечують вищі показники сили натиску на упор для стоп та швидкості її розвитку, тоді як статичні моделі сприяють розвитку максимальної сили тяги на рукоятці. Водночас окремі дослідження вказують на необхідність контролю техніки розгинання тулуба з метою профілактики перевантаження м’язів-стабілізаторів корпусу. Таким чином, використання ергометра «RowPerfect 3» може розглядатися як ефективний засіб вдосконалення технічної і спеціальної фізичної підготовленості (підвищення рівня силових показників нижніх кінцівок) веслярів-академістів.</jats:p>