Abstract
<jats:p>У статті розглянуто стратегічні підходи до впровадження безконтактних форм регбі в освітній простір закладів загальної середньої освіти в умовах реалізації концепції Нової української школи. Актуальність дослідження визначається зростанням проявів гіподинамії серед учнівської молоді, активним поширенням цифрових технологій в освітньому середовищі та збільшенням рівня психоемоційного навантаження на дітей і підлітків. За таких умов особливого значення набуває пошук ефективних підходів до організації рухової активності, що поєднують фізичний розвиток школярів із їх соціалізацією та підтримкою психоемоційного благополуччя. Метою статті є обґрунтування та визначення стратегічних підходів до інтеграції безконтактного регбі у зміст фізичного виховання закладів загальної середньої освіти. У процесі дослідження використано методи аналізу науково-методичної літератури, нормативно-правових документів, джерел Інтернет-ресурсів, а також узагальнення сучасних педагогічних практик у сфері фізичного виховання. У роботі проаналізовано нормативно-правові передумови впровадження модуля «Регбі» в навчальні програми з фізичної культури, зокрема положення модельних програм для 5–9 та 7–9 класів, а також державні ініціативи розвитку шкільного спорту. Визначено фізіологічні, психоемоційні та педагогічні переваги використання безконтактних форм регбі у шкільному середовищі. Доведено, що ігровий характер діяльності сприяє розвитку координації, швидкості реакції, витривалості та просторового мислення, а також позитивно впливає на формування командної взаємодії, комунікативних навичок і мотивації учнів до занять фізичною культурою. Окрему увагу приділено мотиваційним механізмам залучення школярів до рухової активності через ігрову, соціальну, когнітивну та емоційну складові навчального процесу. На основі проведеного теоретичного аналізу запропоновано трирівневу модель впровадження безконтактного регбі в освітній простір закладів загальної середньої освіти, що включає нормативно-організаційний, методичний та психолого-педагогічний рівні. Запропонована модель спрямована на формування безпечного, інклюзивного та мотиваційно привабливого освітнього середовища, яке сприяє розвитку рухової компетентності та здоров’язбережувальної культури здобувачів освіти. Результати дослідження засвідчують, що впровадження безконтактних форм регбі має значний потенціал для модернізації змісту фізичного виховання у школі, підвищення рівня фізичної активності учнів і формування ключових компетентностей, визначених концепцією Нової української школи.</jats:p>