Abstract
<jats:p>У статті розглянуто практичні аспекти впровадження компетентнісного підходу під час викладання дисципліни «Теорія і методика обраного виду спорту» у закладах вищої освіти на прикладі спортивних ігор (волейбол, баскетбол, теніс настільний). Актуальність дослідження зумовлена тим, що чинний стандарт вищої освіти за спеціальністю А17(017) «Фізична культура і спорт» вимагає від випускників не лише знань з техніки та тактики окремих видів спорту, а й сформованої здатності планувати, організовувати та аналізувати навчально-тренувальний процес у реальних професійних ситуаціях. Проаналізовано структуру фахових компетентностей, які мають формуватися у здобувачів зазначеної спеціальності, зокрема здатність проводити тренувальні заняття, супроводжувати участь спортсменів у змаганнях, застосовувати знання у нестандартних педагогічних ситуаціях, здійснювати самоосвіту та професійну рефлексію. Запропоновано авторську модель реалізації компетентнісного підходу, що поєднує чотири взаємопов’язані блоки: теоретико-методологічний, технічно-тактичний, методико-практичний та аналітико-рефлексивний. Надано порівняльну характеристику традиційного (знаннєвого) та компетентнісного підходів до навчання спортивних ігор за низкою параметрів: мета навчання, роль студента та викладача, зміст підготовки, форми контролю. Визначено педагогічні умови, засоби та форми організації освітнього процесу, що сприяють формуванню професійних компетентностей майбутніх тренерів і вчителів фізичної культури, серед яких кейс-аналіз ігрових ситуацій, відеоаналіз техніки, проведення студентами фрагментів навчально-тренувальних занять, створення портфоліо та рефлексивних звітів. Обґрунтовано доцільність інтеграції рухливих ігор, едьютейнменту та інноваційних методик у зміст дисципліни як засобу підвищення мотивації студентів та формування їхньої методичної компетентності. Розроблено комплексну систему оцінювання, що включає практичний, методичний, аналітичний та проєктний компоненти, і дозволяє більш адекватно відобразити рівень сформованості фахових компетентностей порівняно з традиційним нормативним контролем.</jats:p>