Abstract
<jats:p>Стаття присвячена дослідженню ролі прагматичної компетентності в англомовній комунікації та її значення для забезпечення ефективної міжособистісної взаємодії в різних соціальних, академічних і професійних контекстах. У дослідженні розглядається прагматична компетентність як важливий компонент комунікативної мовної компетентності поряд із лінгвістичною та соціокультурною компетентностями. Проаналізовано основні теоретичні підходи до розуміння прагматики як розділу лінгвістики, що досліджує функціонування мови в конкретних комунікативних ситуаціях із урахуванням соціальних норм, культурних особливостей і взаємин між учасниками спілкування. Особливу увагу приділено визначенню ключових складників прагматичної компетентності, зокрема мовленнєвим актам, контекстуальному розумінню, стратегіям ввічливості, інтерпретації імпліцитних значень, а також здатності керувати перебігом розмови та адаптувати мовлення відповідно до комунікативної ситуації. У статті наголошується, що ефективна комунікація передбачає не лише знання граматичних правил і лексичних одиниць, але й уміння доречно використовувати мовні ресурси залежно від соціального статусу співрозмовників, культурного середовища та мети спілкування. Окремо розглянуто значення прагматичної компетентності у міжкультурній комунікації, де відмінності у мовленнєвих нормах і комунікативних стратегіях можуть спричиняти непорозуміння або комунікативні бар’єри. Підкреслено важливість формування прагматичних навичок у процесі викладання англійської мови для спеціальних цілей, особливо в умовах професійного спілкування. Зроблено висновок, що розвиток прагматичної компетентності сприяє підвищенню ефективності комунікації, формуванню міжкультурної обізнаності та забезпечує успішну участь у сучасному глобалізованому професійному середовищі.</jats:p>