Abstract
<jats:p>У статті здійснено наративний аналіз науково-популярного тексту Олександра Котиса «Луцьк. Тисяча років життя та історії» з метою визначення структури оповіді, її тем і основних мотивів, а також встановлення форм взаємодії між оповідачем і читачем. З’ясовано, що базовим для текстотворення став автобіографічний тип наративу з використанням так званого першого наративного режиму – оповіді від першої особи. Ключовими маркерами стають особові та присвійні займенники, відповідні форми предикатів, емоційно-оцінна лексика і фразеологія, різноманітні прийоми демократизації, діалогізації і риторико-стилістичної експресії. Усе це увиразнює непростий історичний контент, інтригує і допомагає сконцентрувати увагу читача. Автобіографічний тип наративу розвивається лінійно, однак він не є одноманітним. Динамічний наратив-реконструкція (активна, сюжетна оповідь з персонажами, локаціями і покроковим відтворенням конкретних подій) часто ніби сповільнюється і перетворюється на наратив-рефлексію зі статичним осмисленням (чи переосмисленням) основ буття і пізнання, історичного поступу і неминучості змін. Майстерність оповідача полягає не тільки в тому, що він урізноманітнює автобіографічний наратив. Автор обирає особливу техніку комбінування різних видів оповіді, коли автобіографічний тип стає своєрідною канвою, у яку вмонтовано принаймні три інші типи: персональний (для ознайомлення читачів з історичними постатями минулого, знаними чи практично нікому не відомими, але не менш цікавими лучанами), епічний (короткі чи розлогі розповіді про Луцьк періоду різних історичних епох) і культурологічний (інформація зі сфери пам’ятко– і джерелознавства). Усі наративні типи міцно переплетені з єдиною стратегічною метою: модуси минулого, теперішнього і майбутнього (широке потрактування концепту історії) мають зійтися в одній точці. Цілісність наративу гарантована ще й завдяки використанню методу сторітелінгу й техніці замкненого кільця, за якими побудовано всі структурні частини книги. Дослідження наративних технік і стратегій є важливим і перспективним в аспекті формування сучасної фахової мови.</jats:p>