Abstract
<jats:p>Вступ. Сучасні фінансові ринки перебувають під впливом численних і часто суперечливих чинників, зокрема наслідків пандемії, геополітичних конфліктів, воєнних дій в Україні, коливань цін на енергоносії та інших специфічних ризиків. У таких умовах традиційні моделі відсоткових ставок і підходи до монетарної політики дедалі частіше виявляються недостатньо гнучкими та адаптивними, що зумовлює необхідність удосконалення підходів до їх моделювання в умовах невизначеності. Мета. Метою дослідження є аналіз теоретичних і емпіричних підходів до моделювання відсоткових ставок в умовах невизначеності та визначення найбільш ефективних підходів для застосування в українських умовах. Матеріали і методи. У статті використано економетричні та фінансові моделі, зокрема ARDL і TVP-ARDL для аналізу передачі відсоткових ставок, моделі короткої ставки (Vasicek, CIR, модифікації Hull–White) для моделювання кривої дохідності, а також моделі часових рядів (ARIMA) і методи машинного навчання (LightGBM, RNN) для прогнозування. Емпірична база спирається на результати досліджень українського фінансового ринку та дані НБУ. Результати. Встановлено, що передача змін облікової ставки є неповною, асиметричною та залежить від макроекономічних факторів і характеристик банківської системи. Показано, що в умовах нестабільності процентні ставки поводяться менш передбачувано, що ускладнює застосування класичних моделей. Обґрунтовано доцільність використання більш гнучких підходів до моделювання, які враховують зміну параметрів у часі, нестабільність економічного середовища та асиметричність реакцій. Перспективи. Подальші дослідження доцільно спрямувати на поєднання класичних економетричних моделей із сучасними методами машинного навчання для підвищення точності прогнозування, а також на розширення емпіричної бази дослідження з урахуванням нових даних українського фінансового ринку.</jats:p>