Abstract
<jats:p>Вступ. Ринок засобів захисту рослин в Україні функціонує в умовах одночасного посилення глобальних вимог до екологічної безпеки агровиробництва та необхідності забезпечення високої продуктивності сільського господарства. Традиційні підходи до використання агрохімічних засобів поступово втрачають ефективність через зростання резистентності шкідників, деградацію ґрунтів та посилення регуляторного тиску з боку міжнародних екологічних стандартів. У цьому контексті особливої актуальності набуває дослідження інноваційних драйверів розвитку ринку засобів захисту рослин, які здатні забезпечити баланс між економічною ефективністю агровиробництва та вимогами сталого розвитку. Мета статті полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні та емпіричному аналізі інноваційних драйверів розвитку ринку засобів захисту рослин в Україні, а також у виявленні ключових викликів і перспектив його трансформації в контексті забезпечення сталого агровиробництва. Матеріали і методи. У процесі дослідження використано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, що забезпечили системність і обґрунтованість отриманих результатів. Зокрема, застосовано методи аналізу та синтезу для вивчення теоретичних засад функціонування ринку засобів захисту рослин, індукції та дедукції - для узагальнення тенденцій його розвитку, а також системний підхід - для визначення взаємозв’язків між інноваційними, інституційними та ринковими факторами. Порівняльний метод використано для оцінки особливостей розвитку ринку ЗЗР України у співставленні з глобальними тенденціями, тоді як структурно-логічний та причинно-наслідковий аналіз дозволили ідентифікувати ключові драйвери та бар’єри інноваційної трансформації галузі. Додатково застосовано елементи статистичного та графічного аналізу для інтерпретації аналітичних даних щодо динаміки ринку та його структурних змін. Результати. Встановлено, що сучасний ринок засобів захисту рослин в Україні перебуває у стані системної трансформації, зумовленої одночасним впливом глобальних екологічних вимог, євроінтеграційних процесів, воєнно-економічних викликів та внутрішніх структурних дисбалансів. Виявлено, що ринок характеризується високою залежністю від імпортних поставок діючих речовин, значною концентрацією міжнародних корпорацій та поступовим зростанням ролі вітчизняних виробників у сегменті альтернативних і біологічних засобів захисту рослин. При цьому ключові обмеження розвитку пов’язані з інституційною недосконалістю, недостатнім рівнем інноваційної активності, фрагментарністю впровадження цифрових технологій та поширенням тіньових і фальсифікованих продуктів, що в сукупності стримує формування конкурентоспроможного та екологічно орієнтованого ринку. Разом із тим доведено, що інноваційні драйвери формують основу для переходу до моделі сталого розвитку ринку ЗЗР в Україні. Їх синергетична взаємодія створює передумови для підвищення ефективності агровиробництва, зменшення екологічного навантаження та гармонізації національної системи із європейськими стандартами. Перспективи. Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленому аналізі ефективності окремих інноваційних інструментів (зокрема біологічних ЗЗР та технологій точного землеробства), оцінці економічної доцільності їх масового впровадження на різних типах аграрних підприємств, а також у моделюванні сценаріїв розвитку ринку ЗЗР України в умовах посилення регуляторного тиску ЄС та глобального переходу до зеленої економіки.</jats:p>