Abstract
<jats:p>У статті проведено аналіз проблеми формування соціальних компетенцій у дітей старшого дошкільного віку як необхідної умови для продовження освітнього процесу в умовах сучасної НУШ. Важливим аспектом для саморозвитку дитини є освітній заклад, батьки, як носії культурологічних цінностей. Визначені чинники, які впливають на мислення вихованця, процесуальні режимні моменти діяльності дошкільного закладу у виробленні моделі поведінки, супровід вихователя як наставника і помічника. Окреслено особливості впливу кризових умов на психо-емоційну сферу дітей у розвитку таких моральних та соціальних якостей як довіра, відповідальність, бажання допомогти товаришу, вміння налагодити взаємини. Визначено освітні завдання, які вирішують педагоги в процесі оновлення змісту та виховних напрямів роботи з дітьми для вибудовування соціальних взаємин. Проаналізовано наукову та методичну літературу щодо доцільності та способів використання інноваційних педагогічних технологій. У статті звернено увагу на гуманістичну складову виховного процесу під час співпраці педагогів, дітей та їх батьків. Проведено прогноз використання соціальних навичок як виховних якостей культури поведінки особистості у готовності до самостійного життя в колективі школи. У дослідженні основний акцент зроблено на процесуальну сторону роботи педагога з вихованцями в умовах ЗДО. Визначено практичні методи застосування кращого досвіду педагогів та психологів, підкреслено важливість використання цифрових технологій для зацікавлення дітей змістом освітньої роботи. Для розгляду виокремлено методи педагогічного впливу та створення розвивального середовища, в якому поєднані теоретичні знання, спостереження, практичний досвід, спілкування між вихованцями у вирішенні проблемних завдань. Позитивний настрій як передумова виховного впливу має закріплюючий емоційних ефект,врахування індивідуальних можливостей дітей у темпі та якості особистісного зростання. У статті подано дискусійні моменти у способах залучення вихованців до комплексних занять, де поєднується трудова діяльність, самообслуговування, формуються оцінні судження про вчинки героїв виховної ситуації. Підкреслюється важливість збереження індивідуальності дитини, підтримка традицій її сімейного виховання, поєднання нових знань про культурні цінності людських взаємин для створення атмосфери благополуччя. У статті подано перспективу подальшого дослідження дилеми у підготовці дитини до шкільного життя у врівноваженні уваги до безпекової ситуації й налаштування вихованця на позитивне світосприймання, розумну довіру до оточуючих, вибудовування мужособистісних взаємин у спілкуванні, дружбі. Визначено шляхи спіпраці педагогів, батьків у вдосконаленні засобів, методів соціального розвитку вихованців, аргументовано доцільність застосування інноваційних педагогічних технологій</jats:p>