Abstract
<jats:p>У статті теоретично обґрунтовано критичне мислення щодо використання генеративного ШІ у здобувачів вищої освіти як компонент цифрової грамотності та академічної доброчесності. Методологічні основи становлять компетентнісний, системний, діяльнісний, аксіологічний та етико-нормативний, а також міждисциплінарний підходи. Використано методи аналізу, синтезу й узагальнення, концептуалізації та уточнення дефініцій, порівняльно-логічного аналізу. У результаті уточнено термінологічну рамку дослідження через робочі тлумачення педагогічної технології у ЗВО, цифрової компетентності здобувача освіти та критичного мислення щодо ШІ. Запропоновано компонентну структуру критичного мислення щодо ШІ (когнітивний, операційно-діяльнісний, ціннісно-нормативний, рефлексивний компоненти), та показано їх функції у забезпеченні якості знань і підзвітності навчальних дій студента. Таку модель операціоналізовано через критерії та індикатори сформованості критичного мислення щодо ШІ в освітньому середовищі.</jats:p>