Abstract
<jats:p>Метою статті є висвітлення сучасних аспектів підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до художньо-педагогічної діяльності. Методологія дослідження щодо опрацювання сутності категорії «художньо-педагогічна діяльність» вимагала звернення до параметрів системного підходу, артефакти якого допомогли репрезентувати комплексне бачення сутності явища як синтетичної єдності декількох елементів. Аксіологічний підхід дав змогу розкрити соціокультурне значення художньо-педагогічної діяльності вчителя образотворчого мистецтва, висвітлити роль ціннісно-світоглядної позиції вчителя-митця, його інтенцію до емоційно-почуттєвого осягнення світу, його духовної складової частини. Використано потенціал інтегративного підходу, що надав логіки конвергенції знань, вмінь, естетичних та світоглядних інтенцій вчителя-митця в єдину систему. Інтегративна методологія уможливила репрезентацію художньо-педагогічної діяльності як підсистеми фахової діяльності вчителя, що синтезує культурозбагачувальний профіль дидактики образотворчого мистецтва, історичні та етнічні мотиви в живописі, декоративно-ужиткову естетику, просторово-технологічне оформлення та дизайн, методичну та дидактичну підготовленість учителя до інноватизації освітнього простору. Доведено, що зміст підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до художньо-педагогічної діяльності базується на системному оволодінні студентами концептуальними знаннями в галузі методології, теорії, історії, праксеології образотворчого мистецтва (малюнок, колір, колорит, основи композиції, техніка, технологія художніх матеріалів, об’єм, просторовість, матеріальна форма предмета, світлоповітряне середовище, світлотінь, візуалізація); набутті динамічних умінь застосовувати провідні методи й дидактичні прийоми в методиці навчання образотворчого мистецтва; актуалізації творчої уяви, розвитку образного мислення, художнього смаку, мистецької компетентності, проєктної культури. Тенденціями підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва до художньо-педагогічної діяльності в інноваційному освітньому просторі названо актуалізацію їх персонального світоглядного ставлення до значущості естетичного виховання учнів; употужнення методичної та дидактичної культури студентів, що надають способам конструювання мистецько-освітнього середовища педагогічної аргументованості та розвивального значення; актуалізацію дизайнерської складової частини підготовки, що збагачує естетичний профіль виховання учнів елементами етно- та екодизайну, модельного проєктування; посилення інтегративного характеру підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва, зокрема її орієнтацію на модель STEAM-навчання.</jats:p>