Abstract
<jats:p>У дослідженні обґрунтовано необхідність радикального переосмислення теоретико-методологічного підґрунтя стратегічних кризових комунікацій через трансформацію глобального комунікативного простору. Автор доводить, що традиційні ієрархічні та лінійні моделі втрачають ефективність в умовах високої інформаційної ентропії, нелінійності поширення загроз та формування «нелінійної свідомості». Статтю присвячено розробці та опису нової проактивної моделі, де стратегічні комунікації виступають не просто інструментом інформування, а базовим інтеграційним центром та складним алгоритмізованим процесом управління смислами. Особливу увагу приділено переходу від реактивної стратегії до парадигми проактивної адаптації та розбудови системної цифрової стійкості. У роботі визначено, що ефективність реагування прямо корелює зі швидкістю ідентифікації тригерів та якістю моніторингу середовища за допомогою алгоритмізованих систем. Автор пропонує впроваджувати «семантичний захист» через систему адаптивних ключових повідомлень та використання технологій пребанкінгу задля превентивної нейтралізації маніпулятивних наративів. Доведено фундаментальну роль інтегрованих маркетингових комунікацій (ІМК) як стабілізаційної платформи, що забезпечує когнітивну єдність сприйняття організації та запобігає репутаційним втратам у когнітивних війнах. Практична значущість результатів робить доступним їх впровадження в діяльність органів державного управління та бізнес-структур для мінімізації ризиків. Автор наголошує, що в сучасних прозорих системах стратегічні комунікації мають базуватися на радикальній прозорості та етичній відповідальності, оскільки маніпуляції призводять до кумулятивного зростання збитків. Висновки підтверджують, що стійкість комунікаційної системи залежить від її здатності до самонавчання та управління «вузлами розподілу» інформації.</jats:p>