Abstract
<jats:p>У статті досліджено інституційні засади та механізми взаємодії стейкхолдерів у циркулярній трансформації транспортної галузі. Аналіз наукової літератури дозволив визначити ключові підходи до визначення стейкхолдерів, їхніх інтересів, впливу та ролі у процесах управління. Запропоновано комплексну модель взаємодії, яка інтегрує директивні, медіативні та колаборативні механізми, забезпечує координацію на національному та міжгалузевому рівнях, використовує цифрові платформи та інноваційні інструменти управління. Модель враховує соціальні та регіональні особливості, сприяючи адаптації міжнародного досвіду до українського транспортного сектору. Впровадження моделі підвищує ефективність, прозорість і стійкість циркулярних процесів.</jats:p>