Abstract
<jats:p>У статті розглядаються концептуальні засади та практичні механізми забезпечення технологічного суверенітету України в умовах глобальної нестабільності та геополітичних трансформацій. Обґрунтовано необхідність переходу від моделі споживання іноземних технологій до створення замкнутих циклів внутрішнього виробництва в критичних секторах економіки. Висвітлено такі ключові складові технологічного суверенітету: науково-кадрова, яка акцентує увагу на реформі інженерної освіти; виробничо-технологічна, що охоплює оборонні технології, енергетику та технології матеріалів; цифрова, що забезпечує незалежність інформаційної інфраструктури та контроль над даними; інституційно-фінансова, яка гарантує провідну роль держави як головного інвестора. Особливу увагу приділено необхідності впровадження пільгових податкових режимів, системи державного замовлення на інновації та механізмів захисту інтелектуальної власності. Комплексна реалізація цих напрямків дозволить не лише зміцнити обороноздатність країни, а й забезпечить їй суб’єктну позицію у глобальному технологічному ланцюгу доданої вартості.</jats:p>