Abstract
<jats:p>Присвячено осмисленню базового пласта буття, поданого множиною феноменів, часто ідентифікованого за посередництва поняття «інформація». Насамперед розглянуто інформацію у декількох ракурсах, зокрема онтологічному (класичному), прикладному (математичному) та управлінському (кібернетичному). Як наслідок, предметом дослідницької уваги стало три стани інформації, а саме: відомості, цифрова інформація та глибинна (інтегративна) інформація. Кожному зі станів інформації відповідають засоби її фіксації та циркуляції, зокрема йдеться про уявлення, матриці, знання. Знання корелюють безпосередньо з практикою, оперування якими відсилає до дійсності як вона є. Функціональне навантаження уявлень полягає у формуванні і підтриманні «картини світу» як інтегрованої множини світоглядних ідей і теорій та у наданні змістовності будь-якій активності. Водночас оперування уявленнями призводить до конструювання реальності, у просторі якої, окрім іншого, набуває значущості свобода як ключовий екзистенціал буття суб’єкта.</jats:p>