Abstract
<jats:p>Постановка проблеми. Проблема функціонування діалектизмів у художній мові українських письменників кінця ХІХ – початку ХХ ст. залишається актуальною в сучасних лінгвістичних студіях, оскільки саме цей період позначений активною взаємодією діалектних елементів і літературної норми. Особливу наукову цінність у цьому контексті становить проза Михайла Яцківа, художня мова якого формувалася під безпосереднім впливом наддністрянського говіркового середовища та відображає перехідний етап розвитку української літературної мови. Метою статті є виявлення, систематизація та функційний аналіз наддністрянських діалектних одиниць у прозі М. Яцківа, а також з’ясування їхньої ролі у формуванні індивідуального ідіостилю письменника та в організації художнього тексту загалом. Методи дослідження. У дослідженні використано описовий метод для аналізу діалектних лексем, контекстуальний і семантико-стилістичний – для визначення їхніх значень і художніх функцій, а також елементи функційного методу для з’ясування ролі діалектизмів у структурі авторського мовлення. Для зіставлення діалектних форм з літературними відповідниками залучено лексикографічні джерела. Основні результати дослідження. Установлено, що в художній мові М. Яцківа широко репрезентовані лексичні та граматичні наддністрянські діалектизми, зокрема іменники, дієслова, прикметники й службові слова. З’ясовано, що діалектна лексика активно функціонує у складі тропів, передусім порівнянь, істотно посилюючи образність та експресивність художнього мовлення. Доведено, що говіркові елементи органічно інтегровані в літературний текст і не порушують його стилістичної цілісності. Висновки і перспективи. Використання наддністрянської діалектної лексики в прозі М. Яцківа засвідчує свідомий художній вибір автора та відображає складні процеси взаємодії діалектного й літературного компонентів української мови початку ХХ ст. Перспективним є подальше зіставне вивчення діалектної специфіки художнього мовлення інших українських письменників цього періоду.</jats:p>