Abstract
<jats:p>Мета: дослідити вікову структуру, частоту та характер супутньої патології, розподіл за стадіями захворювання, ступенем диференціації пухлини, варіанти мезенхімального компонента, проаналізувати хірургічну тактику та види ад’ювантного лікування, а також показники загальної та безрецидивної виживаності пацієнток із карциносаркомою ендометрію (КЕ) для визначення чинників що впливають на ефективність лікування. Об’єкт і методи: проведено ретроспективний аналіз даних 51 пацієнтки з КЕ І–IV стадій, які отримували комплексне лікування у Прикарпатському клінічному онкологічному центрі в 2013–2024 рр. Оцінювали вік пацієнток, наявність супутніх захворювань, анамнез щодо замісної гормонотерапії понад 5 років, тип мезенхімального компонента, ступінь диференціації пухлини, стадію за FIGO-2023, а також обсяг хірургічного лікування та призначення ад’ювантної терапії. Результати: середній вік пацієнток становив 66,3 ± 1,2 року; найбільшу частку (43%) становили жінки віком 61–69 років. Переважали пізні стадії захворювання: ІІІА–ІІІС – 35%, IVА–IVB – 30%. Серед коморбідної патології домінували метаболічний синдром (68%), цукровий діабет ІІ типу (34%) та артеріальна гіпертензія (23%). G3 пухлини було діагностовано у 49%, гомологічний мезенхімальний компонент виявлено у 82% випадків. Ад’ювантну хіміотерапію отримали 53% пацієнток, комбіновану хіміопроменеву терапію – 47%. Загальна виживаність становила 49, безрецидивна – 47 місяців. Висновки: карциносаркома ендометрію характеризується пізнім виявленням, агресивним перебігом і низькими показниками виживаності. Отримані результати підкреслюють необхідність оптимізації методів лікування та поглибленого вивчення прогностичних маркерів.</jats:p>