Abstract
<jats:p>У статті розглянуті питання визначення стану гігієни порожнини рота, як фактора регенерації у дітей до та під час іммобілізації травмованих зубів. Оскільки травматичні ушкодження зубів є найбільш поширеними ураженнями твердих тканин не каріозного ґенезу у дітей різного віку, зазвичай потребують невідкладної медичної допомоги та можуть призводити до незворотних змін з боку пульпи зуба, тканин пародонта, несприятливо впливати на подальший розвиток та ріст зубів та щелеп. Одним із ключових етапів лікування є iммобiлiзацiя ушкоджених зубів шляхом шинування. Проте успіх регенерації травмованих структур залежить від ретельного дотримання гігієни в ділянці шинованих зубів, оскільки накопичення зубної бiоплiвки може призвести до розвитку вторинних ускладнень. Для даного дослідження ми відібрали 110 дітей з травматичними неповними вивихами постійних зубів та сформували групу в 103 пацієнти, які відповідали критеріям включення. Метою роботи стало визначення стану гігієни порожнини рота у дітей з неповними вивихами постійних зубів під час і після їх іммобілізації. Матеріали і методи дослідження. Клінічне обстеження хворих включало об’єктивну оцінку гігієнічного стану порожнини рота під час та після іммобілізації травмованих зубів. Для цього застосовували модифіковані гігієнічні індекси O’Leary та Федорова – Володкіної. Усі дані, отримані з допомогою клінічного обстеження та індексної оцінки ротової порожнини, вносили до розробленої нами «Карти обстеження та ведення пацієнта з травмою зубів». Статистичні розрахунки отриманих результатів дослідження проводились з використанням авторського пакета MedStat та статистичного пакета EZR v. 1.35, а також в програмному середовищі IBM SPSS Statistics. Результати та обговорення. Набір пацієнтів, які відповідали критеріям включення проводився за зручністю на клінічних базах кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку НМУ імені О. О. Богомольця. Клінічні групи пацієнтів були сформовані з урахуванням місцевого статусу за кількістю зубів, які оточують травмований зуб та станом сформованості кореня. За гендерною ознакою серед 103 дітей 64 були хлопцями та 39 дівчатами, із співвідношенням хлопців / дівчат 1,64:1. Середній вік пацієнтів груп дослідження становив 10,15 років (діапазон 5–17 років; медіана 10; стандартне відхилення 3,26). Показники стану гігієни порожнини рота не відрізнялись в групах дослідження на 7 та 14 добу за статтю та місцевим статусом, однак визначені незначні відмінності за віком. Так, показники ІФВ в 3 групі дослідження (6–8 років) реєструвались на рівні 3,2 б., а ІОЛ – на рівні 35 %, тоді як в інших групах дослідження ІФВ – 2,8–3,0 б., а ІОЛ – 30–32 %. Такі відмінності ми пов’язуємо з тим, що діти молодшого віку приділяють менше уваги якості проведення гігієни ротової порожнини, а також вберігають травмовані зуби від неприємних або болісних відчуттів під час чищення зубів. В контрольній групі на 7 добу після іммобілізації показники ІФВ становили 4,9 б., а ІОЛ – 54 % та не визначено відмінності за статтю, віком та місцевим статусом. На 14 добу дослідження ІФВ в контрольній групі становив 5,0 б., а ІОЛ – 63 %, що свідчило про погіршення з часом стану гігієни порожнини рота у дітей з іммобілізацією зубів гладенькою шиною-скобою. Висновки. Доведено, що іммобілізація постійних зубів дротово-фото- полімерною шиною у дітей з неповними вивихами їх дозволяє достовірно покращити гігієнічний стан порожнини рота (у 2 рази) під час та після іммобілізації.</jats:p>